Пані Євгенія із сином Богданом приїхали у Стрий із Харківської області.
Цього року Богдан пішов у перший клас. Адаптація до шкільного життя далася легко, адже їй передувала тривала підготовка, яку хлопець проходив у Карітасі. Пані Євгенія розповідає, що підготовчі заняття насамперед дали Богдану зрозуміти, що таке урок, як потрібно навчатись та поводитись у колі дітей і дорослих. Окрім цього, хлопець вдосконалив свої вміння писати, читати та акуратно виводити букви.
«Богдан став більш самостійним – зараз сам робить уроки, сам читає. Що важливо – працює у темпі. Звісно, як і всі діти, часом відволікається на щось, але розуміє, що є завдання, які потрібно виконати. Коли приходить додому зі школи, то сам розподіляє свій час на виконання уроків та ігри. І завдяки такому розподілу часу та уваги встигає справді все, що потрібно, без моєї допомоги», – розповідає мама хлопчика.
Як і для багатьох батьків, «Простір, дружній до дітей» став паличкою-виручалочкою, коли потрібно піти по своїх справах та зайняти дитину чимось корисним на цей час. Поки Богдан відвідував заняття, мама йшла плести сітки, які потім відправляли на фронт.
Сама Євгенія працює вчителем хімії, продовжуючи навчати дітей однієї із Харківських шкіл у режимі онлайн. Каже, що дуже сумує за живими уроками, за очима дітей, які можна бачити наживо, за крейдою і дошкою. Частина учнів знайшли прихисток за кордоном. З ними пані Євгенія також підтримує зв’язок та допомагає з навчанням.
Початок вторгнення згадує, як страшний сон. Сильні вибухи, літаки, російські військові, які ходили зі зброєю. Населений пункт, де мешкала родина, розташований близько до кордону із росією, тому він швидко потрапив під окупацію. Коли почалось вторгнення, Богдану було 3 роки. Хоч зараз родина перебуває у відносно спокійному місці, але будь-які голосні звуки тривожать і повертають хлопця думками у жахи лютого 2022.
Удома залишається тато Євгенії. Після одного із останніх обстрілів його дім зазнав пошкоджень – вікна, дах та двері потребують відновлення. На щастя, сам населений пункт ЗСУ звільнили і він уже під контролем України.
Єдине, про що мріє сімʼя, – мир та повернення додому. Віримо, що мрія обов’язково здійсниться і пані Євгенія разом із сином зможуть повернутись у мирне та безпечне рідне місто.
«Простір, дружній до дітей» діє у межах проєкту NIN – Humanitarian Protection for Conflict Affected People in Ukraine за підтримки Caritas Österreich та NACHBAR IN NOT (2309005).