«Більше року ми прожили без холодильника. Їжу доводилося готувати на день, щоб вона не зіпсувалась», – розповідає пані Людмила.
Разом із двома синами жінка приїхала у квітні минулого року із Дружківки, що на Донеччині. Старшому сину Володимиру 14, молодшому Олегу 11 років. Олег з вересня планує піти навчатись офлайн у місцеву школу.
У Дружківці пані Людмила працювала у дитячому садочку «Дельфін» прибиральницею. З початком вторгнення садочок закрили. Зараз у місті не працює жоден садочок. Хоч діти там і досі залишаються, ходять відпочивати на річку, граються на дитячих майданчиках.
На Львівщині родина жила спершу на Арені Львів, потім у монастирі, а згодом приїхали у село Дашава. Там орендують стареньку хатину.
«Тут ми спимо спокійно. Хлопці бігають на стадіон грати футболу. Город трохи засадили. Їмо яблука із нашого саду, – каже пані Людмила. – У власника будинку, який ми орендуємо, є руденька киця. Вона народила 4 кошенят. Сусід хотів втопити їх, ми не дозволили. Виходили їх, вигодували, трьох роздали людям у селі, а одного собі залишили. Михайлом назвали».
У Карітас звернувся чоловік із пропозицією віддати холодильник, столик та стільці для потребуючих. Цю допомогу ми передали родині Людмили, яка цього дуже потребувала. Також у межах проєкту NIN закупили баняк та сковорідку. Олег, молодший син, мріє стати кухарем, тож така допомога точно згодиться.