Ксенія приїхала з батьками у Стрий із Мелітополя. Коли почалось повномасштабне вторгнення, разом із мамою вона виїхала за кордон. Однак у кінці минулого року в сім’ї трапилася біда. Батька, який перебував на той час у рідному місті, збив автомобіль. У результаті цього він отримав тяжкі травми. Майже 50 днів чоловік пробув у реанімації…
Дівчина разом із мамою повернулися назад в Україну. З волонтерами вивезли батька на Львівщину. Тут упродовж 3 місяців він проходив реабілітацію і по сьогодні перебуває на лікуванні в Стрию. «У порівнянні з тим, що було, його стан зараз, як небо і земля. Однак батько не може говорити, не ходить…», – розповідає дівчина.
Тут родині довелося починати все з нуля. Орендують житло і поступово звикають до нового життя. «Ми залишили все. Про своє майно я навіть вже не говорю. Ми залишили наше життя, яке в нас було», – каже Ксенія. Нещодавно дівчина відновила свої онлайн-уроки з англійської. Вона допомагає із вивченням мови учням із Мелітополя, які зараз в різних куточках світу. Комп’ютер залишився вдома. Відновити заняття допомогла Данська рада з прав біженців в Україні, придбавши ноутбук
Ксенія ділиться: «Багато організацій і людей нам помагають. Ми стараємося не втрачати надію на краще. Дякуємо вашому фонду, що не залишався осторонь в нашій біді. Це надзвичайна підтримка для нас. У Карітасі ми отримували інформаційну підтримку, одяг, продукти, гігієну, пледи. Для нас це дуже суттєво, тому що нічого не мали. Я постійно маю зв’язок з Карітасом. Якщо нам щось дійсно потрібно, то ми звертаємось».
Зараз у родини була потреба в придбанні чотирьохопорної тростини, оскільки батько не може самостійно пересуватись, та тонометра для того, щоб можна було контролювати показники тиску. Вивчивши ситуацію родини, кейс-менеджер допоміг із приданням необхідного.
Що допомагає родині триматися?
«Триматися допомагає лише віра. Віра, яка є основою основ в житті. Віра в Бога. Віра в українців. Ми маємо це все подолати і пережити. Інакше просто не може бути. Дуже чекаємо на деокупацію та повернення додому, в наш український Мелітополь, – каже Ксенія, – У подальшому хочу продовжувати розвиватись і брати приклад з вас. Ви завжди відкриті для допомоги людям. Я думаю, що коли тут адаптуюся більше, хотіла б теж займатися чимось, щоб допомагати людям, оскільки зрозуміла, що це одна із найважливіших справ у світі».
Через кілька днів після отримання допомоги дівчина принесла допомогу для інших потребуючих – чоловічий одяг та засоби гігієни. Ці речі ми передали хлопцю з ментальними порушеннями, який мав у цьому потребу.